Чуги – Чуга — это… Что такое Чуга?

Чуги | О рыбалке

Чуги

Для придонной ловли, существует не очень популярная, но довольно оригинальная приманка – чуг. Внешне чуг напоминает поппер, но ловля на чуги очень увлекательна и необычна.

На рис. 17 продемонстрированы две достаточно уникальные приманки. Эти приманки напоминают поппер, но поппером они не являются.

Рис.17 В случае если присмотреться к их «плевалке», то вы заметите большую отличие в ее размерах по сравнению со стандартным американским поппером (рис. 18). Так, в случае если у мелкого поппера «плевалка» достаточно громадна, то у данной громадной приманки «плевалка», наоборот, весьма маленькая, возможно сообщить, зачаточная. Для чего это сделано, и что это за приманка?

Рис.18 направляться подчернуть, что это достаточно уникальная приманка. Сущность ее в том, что проводить такую приманку необходимо не по поверхности воды, как большая часть попперов. Она предназначена для придонной проводки с подгрузкой.

Рис.19 Это весьма занимательный метод ловли. В качестве подгрузки для этих приманок (они именуются чугами) употребляются баунсеры либо тирольская палочка. В совершенстве, само собой разумеется, должна быть тирольская палочка (рис. 19). Ловить на них достаточно легко. Берется тройной вертлюжок, поводок длиной 70-80 см, возможно кроме того до 1,50 метра. К поводку крепится чуг посредством застежки. Увидим, что при ловле судака, к примеру, металлический поводок не нужен. В случае если же имеется возможность поклевки щуки, в обязательном порядке необходимо применять металлический поводок из струны. Но, в отличие от джерк-бейтов, при ловле на чуги не следует ставить толстую струну, достаточно забрать узкий, но твёрдый поводок из гитарной либо цимбальной струны, и тогда захлестов будет минимум.

Рис.20 К нижнему звену тройного вертлюжка иначе поводка крепится тирольская палочка (рис. 20) весом от 10 г и до 60 г. Кстати, вес тирольской палочки на игру приманки не оказывает никакого влияния, более того, чем тяжелее огружена тирольская палочка, тем дальше возможно закинуть оснастку, тем громадную территорию возможно обловить. А потом уже идет простая леска. Оснастка эта весьма несложна. Многие рыболовы пробуют ловить на чуг, как на поппер. Но в случае если кинуть чуг на поверхность воды, он будет торчать из воды мордочкой вверх и хвостом вниз – при рывке игра не весьма вразумительная, но на нее клюет и щука, и большой окунь довольно часто попадается на чуг при проводке поверху, как простым поппером. Но в случае если мы имеем на поводке тирольскую палочку, которая касается дна, то чуг занимает в воде уже не вертикальное положение мордочкой вверх, хвостом вниз, как в свободном положении на воде. За счет подгрузки тирольской палочкой он находится в воде строго горизонтально, и как раз с подгрузкой он прекрасно работает.

Рис.21 на данный момент мы поведаем о принципе работы чуга и как с ним ловить. По большому счету чуг – это совершенная приманка для ловли со дна. Многие рыболовы применяют тирольскую палочку либо баунсер вместе с мелко идущими воблерами с маленькой глубиной заныривания, к примеру, рапаловский оригинал (Rapala Original, рис. 21). Они работают более либо менее нормально, но имеют один недочёт. В то время, когда мы делаем подтяжку либо проводку, воблер за счет лопасти пытается опуститься ко дну, не обращая внимания на то, что он плавающий. Исходя из этого приходится делать максимально медленную проводку, потому, что при мельчайшем повышении скорости воблер начинает лучше играться, но бороздит дно. В следствии случаются бессчётные зацепы. Чуг таких недочётов не имеет. С чугом ловля раскрепощает, и ловить вы имеете возможность кроме того в самых непростых условиях, по причине того, что при подергивании приманки маленькая «плевалка» не дает ему занырнуть ко дну.

Рис.22 взглянуть на рис. 22, где изображен принцип ловли с чугом, и сходу все станет ясно. На рисунке изображена оснастка для ловли на чуг: главная леска, вертлюжок, поводок и чуг. На боковом поводке – тирольская палочка. Тирольскую палочку направляться крепить не на боковом поводке, а конкретно к вертлюжку, тогда будет минимум захлестов и зацепов.

Рис.23 Суть ловли на чуг весьма несложен (рис. 23). Проводку нужно делать маленькими рывками либо подтяжками, и при рывке тирольская палочка делает прыжок и опять делается на дно. При натягивании лески чуг находится следующим образом: он практически доходит до дна, но благодаря своей «плевалке» дна не касается. Когда по окончании рывка тирольская палочка коснулась дна, чуг начинает всплывать, и всплывает фактически до вертикального положения. Напомним, что в обязательном порядке направляться заблаговременно выяснить время, в то время, когда он всплывает вверх, для каждого рывка. К примеру, в случае если мы дернули чуг на 20 см, требуется один отрезок времени, дернули на полметра – второй, дернули на метр-полтора – уже третий временной отрезок. И для каждой таковой подтяжки направляться выяснить время, в то время, когда чуг всецело остановится.

При рывках он действует по принципу поппера, т.Е. Совершает весьма занимательные перемещения: идет не просто прямолинейно, а мало влево, мало вправо и, всплывая на паузе, покачивается. Игра получается весьма живая, но тирольская палочка обязательно нужна. На всем протяжении проводки чуг находится в воде горизонтально. Это весьма занимательная приманка и требует достаточно простой техники проводки. Эффективность чуга довольно большая, по причине того, что зацепов при ловле на чуг фактически не случается, и проводить эту приманку возможно в сверхсложных местах ловли, где имеется скопление коряжника на дне, каменные гряды, всевозможные глинистые бровки, завалы ракушечника. Все такие сложные места приманка проходит весьма легко, по причине того, что тирольская палочка сделана так, что фактически нигде не заклинивает: ни между камней, ни в завалах коряжника, – и приманка весьма легко проходит. Так, чуг – это придонный поппер, это поппер, который работает под поверхностью воды и не виден для рыболова в момент проводки, а игра фактически такая же. Это весьма действенная приманка.

Рис.24 Нужно заявить, что для успешной ловли на чуг крайне полезно применять не только плетеные лески, но и джиговый кивок, по причине того, что поклевка на чуг происходит, в то время, когда он медлительно всплывает со дна по окончании рывка. Причем поклевка часто бывает лишь на уровне восприятия, т.Е. Хищник хватает, а на спиннинг фактически ничего не передается. Кивок в таких случаях разрешает отследить любую самую аккуратную поклевку. Исходя из этого при ловле на чуг с тирольской палочкой в обязательном порядке необходимо применять кивок, по причине того, что он разрешит засечь кроме того самую осмотрительную рыбу (рис. 24).

Чуги

Похожие новости:

dopul.ru

чуга — Викисловарь

Содержание

• 1 Русский
  • 1.1 Морфологические и синтаксические свойства
  • 1.2 Произношение
  • 1.3 Семантические свойства
    • 1.3.1 Значение
    • 1.3.2 Синонимы
    • 1.3.3 Антонимы
    • 1.3.4 Гиперонимы
    • 1.3.5 Гипонимы
  • 1.4 Родственные слова
  • 1.5 Этимология
  • 1.6 Фразеологизмы и устойчивые сочетания
  • 1.7 Перевод
  • 1.8 Анаграммы
  • 1.9 Библиография

В Викиданных есть лексема чуга (L179442).

Морфологические и синтаксические свойства[править]

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	чу́га	чу́ги
Р.	чу́ги	чуг
Д.	чу́ге	чу́гам
В.	чу́гу	чу́ги
Тв.	чу́гой чу́гою	чу́гами
Пр.	чу́ге	чу́гах

чу́-га

Существительное, неодушевлённое, женский род, 1-е склонение (тип склонения 3a по классификации А. А. Зализняка).

Корень: -чуг-; окончание: -а.

Произношение[править]

• МФА: [ˈt͡ɕuɡə]

Семантические свойства[править]

Значение[править]

1. истор. кафтан с короткими рукавами и отложным воротником, использовавшийся для верховой езды, а также военными ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Синонимы[править]

Антонимы[править]

Гиперонимы[править]

Гипонимы[править]

Родственные слова[править]

Ближайшее родство

Этимология[править]

Происходит от ??

Фразеологизмы и устойчивые сочетания[править]

Перевод[править]

Список переводов

Анаграммы[править]

• Ачуг, Гачу, Гуач, Гуча, Чагу

Библиография[править]

Для улучшения этой статьи желательно: Добавить пример словоупотребления для значения с помощью {{пример}} Добавить синонимы в секцию «Семантические свойства» Добавить гиперонимы в секцию «Семантические свойства» Добавить сведения об этимологии в секцию «Этимология» Добавить хотя бы один перевод в секцию «Перевод»

ru.wiktionary.org

Рецепт чуги. Калорийность, химический состав и пищевая ценность.

Пищевая ценность и химический состав «чуги».

В таблице приведено содержание пищевых веществ (калорийности, белков, жиров, углеводов, витаминов и минералов) на 100 грамм съедобной части.

Нутриент	Количество	Норма**	% от нормы в 100 г	% от нормы в 100 ккал	100% нормы
Калорийность	49.8 кКал	1684 кКал	3%	6%	3382 г
Белки	2 г	76 г	2.6%	5.2%	3800 г
Жиры	0.4 г	56 г	0.7%	1.4%	14000 г
Углеводы	9.9 г	219 г	4.5%	9%	2212 г
Органические кислоты	4.6 г	~
Пищевые волокна	1.2 г	20 г	6%	12%	1667 г
Вода	86.3 г	2273 г	3.8%	7.6%	2634 г
Зола	0.427 г	~
Витамины
Витамин А, РЭ	1.6 мкг	900 мкг	0.2%	0.4%	56250 г
Ретинол	0.002 мг	~
Витамин В1, тиамин	0.049 мг	1.5 мг	3.3%	6.6%	3061 г
Витамин В2, рибофлавин	0.019 мг	1.8 мг	1.1%	2.2%	9474 г
Витамин В4, холин	9.51 мг	500 мг	1.9%	3.8%	5258 г
Витамин В5, пантотеновая	0.11 мг	5 мг	2.2%	4.4%	4545 г
Витамин В6, пиридоксин	0.078 мг	2 мг	3.9%	7.8%	2564 г
Витамин В9, фолаты	7.367 мкг	400 мкг	1.8%	3.6%	5430 г
Витамин В12, кобаламин	0.003 мкг	3 мкг	0.1%	0.2%	100000 г
Витамин D, кальциферол	0.016 мкг	10 мкг	0.2%	0.4%	62500 г
Витамин Е, альфа токоферол, ТЭ	0.229 мг	15 мг	1.5%	3%	6550 г
Витамин Н, биотин	0.963 мкг	50 мкг	1.9%	3.8%	5192 г
Витамин РР, НЭ	0.7581 мг	20 мг	3.8%	7.6%	2638 г
Ниацин	0.384 мг	~
Макроэлементы
Калий, K	71.72 мг	2500 мг	2.9%	5.8%	3486 г
Кальций, Ca	13.99 мг	1000 мг	1.4%	2.8%	7148 г
Кремний, Si	79.894 мг	30 мг	266.3%	534.7%	38 г
Магний, Mg	13.09 мг	400 мг	3.3%	6.6%	3056 г
Натрий, Na	5.95 мг	1300 мг	0.5%	1%	21849 г
Сера, S	16.07 мг	1000 мг	1.6%	3.2%	6223 г
Фосфор, Ph	45.5 мг	800 мг	5.7%	11.4%	1758 г
Хлор, Cl	84.84 мг	2300 мг	3.7%	7.4%	2711 г
Микроэлементы
Алюминий, Al	140.4 мкг	~
Бор, B	35.8 мкг	~
Ванадий, V	37.26 мкг	~
Железо, Fe	0.452 мг	18 мг	2.5%	5%	3982 г
Йод, I	0.83 мкг	150 мкг	0.6%	1.2%	18072 г
Кобальт, Co	1.349 мкг	10 мкг	13.5%	27.1%	741 г
Марганец, Mn	0.3104 мг	2 мг	15.5%	31.1%	644 г
Медь, Cu	64.8 мкг	1000 мкг	6.5%	13.1%	1543 г
Молибден, Mo	4.1 мкг	70 мкг	5.9%	11.8%	1707 г
Никель, Ni	10.351 мкг	~
Олово, Sn	0.29 мкг	~
Селен, Se	2.576 мкг	55 мкг	4.7%	9.4%	2135 г
Титан, Ti	6.73 мкг	~
Фтор, F	89.86 мкг	4000 мкг	2.2%	4.4%	4451 г
Хром, Cr	0.73 мкг	50 мкг	1.5%	3%	6849 г
Цинк, Zn	0.2871 мг	12 мг	2.4%	4.8%	4180 г
Усвояемые углеводы
Крахмал и декстрины	9.318 г	~
Моно- и дисахариды (сахара)	0.3 г	max 100 г
Галактоза	0.005 г	~
Глюкоза (декстроза)	0.002 г	~
Мальтоза	0.012 г	~
Сахароза	0.087 г	~
Незаменимые аминокислоты
Аргинин*	0.082 г	~
Валин	0.07 г	~
Гистидин*	0.035 г	~
Изолейцин	0.059 г	~
Лейцин	0.113 г	~
Лизин	0.083 г	~
Метионин	0.019 г	~
Метионин + Цистеин	0.035 г	~
Треонин	0.051 г	~
Триптофан	0.016 г	~
Фенилаланин	0.071 г	~
Фенилаланин+Тирозин	0.115 г	~
Заменимые аминокислоты
Аланин	0.059 г	~
Аспарагиновая кислота	0.14 г	~
Глицин	0.056 г	~
Глутаминовая кислота	0.206 г	~
Пролин	0.086 г	~
Серин	0.069 г	~
Тирозин	0.043 г	~
Цистеин	0.016 г	~
Стеролы (стерины)
Холестерин	3.19 мг	max 300 мг
бета Ситостерол	3.061 мг	~
Насыщенные жирные кислоты
14:0 Миристиновая	0.001 г	~
16:0 Пальмитиновая	0.021 г	~
18:0 Стеариновая	0.002 г	~
20:0 Арахиновая	0.001 г	~
Мононенасыщенные жирные кислоты	0.059 г	min 16.8 г	0.4%	0.8%
16:1 Пальмитолеиновая	0.001 г	~
18:1 Олеиновая (омега-9)	0.058 г	~
Полиненасыщенные жирные кислоты	0.057 г	от 11.2 до 20.6 г	0.5%	1%
18:2 Линолевая	0.054 г	~
18:3 Линоленовая	0.002 г	~
Омега-6 жирные кислоты	0.1 г	от 4.7 до 16.8 г	2.1%	4.2%

Энергетическая ценность чуги составляет 49,8 кКал.

Основной источник: Создан в приложении пользователем. Подробнее.

** В данной таблице указаны средние нормы витаминов и минералов для взрослого человека. Если вы хотите узнать нормы с учетом вашего пола, возраста и других факторов, тогда воспользуйтесь приложением «Мой здоровый рацион».

health-diet.ru

Чугуїв — Вікіпедія

Чугýїв — місто на Харківщині, розташоване над річкою Сіверський Донець, районний центр Харківської області.

Місто отримало назву від антропоніма «чуга», що означає вузький каптан із короткими рукавами. Територія нинішнього Чугуєва і називалася Чугою, що означало — тут живуть люди, які носять чугу. У роки радянської влади була спроба надати місту «меморіальну» назву Фрунзе, яка не прижилася і відразу була замінена історичним ойконімом Чугуїв^[2].

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Місто Чугуїв розміщене на правому березі річки Сіверський Донець:

Містом протікає пересихаюча річка Чуговка (права притока Сіверського Дінця).

Через місто проходять автомобільні дороги М03, Т 2111 і Н26. Поруч проходить залізниця, станція Чугуїв.

Відстань до облцентру становить близько 20 км і проходить автошляхом E40.

З високої гори у центрі міста відкривається багатокілометрова панорама лісів, сіл, доріг. Разом з тим наявність глибоких ярків дозволило у XVII столітті спорудити тут неприступну фортецю. Майже 400 років Чугуїв був військовим містечком. З першої половини XIX століття він став центром військових поселень, про що свідчить план вулиць, будівель того часу. Збереглись споруджені тоді міцні будівлі військового і цивільного призначення. Завдяки ним центральна площа міста стала музеєм історичної архітектури.

Поблизу Чугуєва є потужна теплова електростанція «Есхар». Це ще й улюблене місце відпочинку харків’ян, спортсменів. На теплій воді місцевої затоки можна тренуватись у веслуванні до настання морозів.

Неподалік від Чугуєва в урочищі «Фігуровка» побудовано багато баз відпочинку. Серед них — спортивно-оздоровчий табір «Політехнік» Національного технічного університету «ХПІ». Густий нескінченний сосновий ліс, чисте повітря, тиша, спокійна річка приваблюють не одне покоління студентів, викладачів, дорослих та дітей.

Загальна чисельність мешканців населених пунктів Чугуївської міськради — 33 680 осіб^[3].

Чугуївське городище[ред. | ред. код]

Д. Багалій і Д. Міллер вважали, що місцевість, де згодом був заснований сучасний Чугуїв, до XIII століття належала Переяславському і Чернігівському князівствам, а на місці Чугуєва в давнину існувало місто.

У московських документах XVI століття згадується Чугуївське або Чугуєве городище, як залишки («пам’ятник») міста, яке існувало ще до монгольського спустошення Київської Русі.

Проведені на Чугуївському городищі археологічні дослідження в 1996, 2005—2007, 2009 рр. встановили що воно було створене в VIII—IX ст. ранньосередньовічним населенням Салтівської археологічної культури, що представляла в історичному відношенні Хозарський каганат. Відмічені окремі знахідки золотоординського часу. Інші, раніше теоретично передбачувані культурні відкладення (скіфські, ранньослов’янські, давньоруські) на пам’ятнику відсутні.

Заснування міста[ред. | ред. код]

Місто було засноване 10 серпня 1638 року в долині річки Сіверський Донець чугуївськими козаками на чолі з гетьманом Яковом Остряницею з метою захисту південних кордонів Російської держави від набігів кочових племен.

Чугуїв відразу був поліетнічним поселенням. За кілька років сюди переселили ще 400 стрільців і козаків, а в 1696 — півтори тисячі калмиків. Тут зоставалися полонені вихідці з Пруссії (в часи Семирічної війни) і каторжники. Довгий час чугуївців навіть називали «зведенцями» — людьми, прибулими з різних місць.

Поблизу міста розбивається «царів виноградний сад» на 5 000 десятинах землі і організовуються мисливські угіддя, багаті на дичину. Виростають шовковичні плантації — найтонший шовк з чугуївських коконів поставлявся до царського двору. Як і мед з державних пасік, фаетони та коляски, виготовлені чугуївськими майстрами.

XVII—XXI століття[ред. | ред. код]

З середини XVII століття до 1765 року сотенне містечко Харківського полку. З 1780 року — місто, 1817—1857 один з центрів військових поселень. 1819, за доби Аракчеєвщини, у місті вибухнуло повстання Чугуївського полку, жорстоко придушене владою. з 1857 — заштатне містечко Зміївського повіту Харківської губернії. В кінці ХІХ ст. через місто пролягла залізниця, яка сприяла перетворенню міста на промисловий центр.

До військових поселян належала й сім’я Рєпіних. Батько майбутнього великого живописця, який прославив рідне місто, Юхим Васильович Рєпін, служив рядовим Чугуївського уланського полку, гідно виконував свої обов’язки, мав бойові нагороди, бував у складі Чугуївського полку в Персії, Туреччині, Молдавії, на Кавказі, в Криму. Так пробігли 27 років військової служби. Господаркою вдома була мати, Тетяна Степанівна, жінка вольова, розумна й дуже добра. Під час походів полку, за від-сутністю чоловіка, вона несла на своїх плечах всі турбот и, виконувала державні повинності, шила кожухи на замовлення, виховувала чотирьох дітей. На її могилі в Чугуєві тепер стоїть пам’ятник, виконаний за ескізами Іллі Юхимовича Рєпіна.

Від часу призначення міста центром військових поселень Чугуїв почав швидко змінювати своє обличчя й планування. Виноградники, яблуневі та вишневі сади вирубувались, зносились мазанки під солом’яною стріхою. На їх місці на Дворянській вулиці зводились офіцерські особняки, склади, школа кантоністів (дітей військових поселян). На вулицях Солдатській, Миколаївській, Микитівській виростали, як гриби, одноповерхові кам’яні будиночки військових поселян з трьома вікнами на вулицю й з трикутним фронтоном, настільки подібні, що, як жартував І. Рєпін, навіть голуби часто помилялися двором. Будинки (кожен окремо — пункт оборони) з’єднувалися між собою цегляними мурами, внизу з нішами, які могли використовуватись як бійниці. В одному з таких лінійних будиночків, де жили Рєпіни, було відкрито художньо-меморіальний музей І. Рєпіна. Відкриття відбулося в 1969 році, в дні святкування 125-річчя з дня народження майстра живопису. В музеї експонується кілька робіт великого художника, є меморіальні раритети, відновлено вітальню Рєпіних. Музей дає уявлення про життя військових поселян Чугуєва. У 1819 році центральна площа Чугуєва стала місцем розправи над мешканцями військових поселень. Підневільність нового життя, зміни господарського побуту, остаточне скасування старих привілеїв чугуївського козацтва призвели до повстання. Повстанці рішуче заявляли про своє небажання бути військовими поселенцями, вимагали повернення земель, відрізаних у них під час організації військових поселень, відмовлялися виконувати повинності, нищили ліс та сіно, виганяли вахмістрів тощо. Повстання охопило територію, де проживало понад 28 тисяч осіб, військові поселення Вовчанська, Змієва, Базалевки, Гракова, Печеніг і загрожувало перекинутись на інші губернії Росії. Урядові війська придушили заколот, було заарештовано 2003 учасники повстання, в тому числі й офіцерів, 275 осіб підпало під смертну кару, 12 тисяч отримали удари шпіцрутенами. Карними акціями керував сам Аракчеєв.

1897 мало 12600, 1926 — 14400, 1974 — 26000 мешканців; характер міста хліборобсько-ремісничо-торговельний. Теперішня промисловість міста: заводи паливної апаратури, ремонтний, дослідний точного устаткування, «Гідрозалізобетон», будівельних матеріалів; меблевий комбінат, цех мистецької вишивки, харчова промисловість. У 2006 було 34000 мешканців.

За даними перепису населення 2001 року проживали 36438^[4][5] осіб. Рідною мовою назвали^[6]:

Історико-культурна спадщина[ред. | ред. код]

Чугуїв починався як військове поселення — таким він і залишався століття по тому. І навіть зараз в Чугуєві ХХІ століття можна віднайти риси міста ХІХ ст. Це єдине поселення в Україні, де збереглися планування та регулярна забудова центру військових поселень, виконана за проектами, розробленими петербурзькою архітектурною комісією військових поселень, а також 30 унікальних будинків з регламентованої забудови тих часів, серед них — ансамбль центральної площі. Ці будиночки, поєднані мурами, настільки схожі між собою, що, як жартував І. Рєпін, іноді навіть голуби помилялися двором.

1984 р. — відкрита галерея «Лауреати премії І. Ю. Рєпіна»;

1996 р. — на базі меморіального музею створений історико-культурний заповідник ім. І. Ю. Рєпіна. Кількість туристів, що відвідують культурний заповідник — 16-20 тис. на рік.

З 2000 р. у Чугуєві проводиться міжнародний Рєпінський пленер за участю художників, що працюють у реалістичному стилі.

У 2019 році у місті мають встановити 2 пам’ятники на честь воїнів АТО, які за підсумками обласного відкритого студентського конкурсу на кращий проект пам’ятника захисникам України (учасникам АТО) отримали перемогу, — «Захисник Вітчизни» (автор — студент Харківського національного університету будівництва та архітектури Кирило Божок).^[7]

• Собор Покрова Пресвятої Богородиці (вул. Фортечний Узвіз, 5, м. Чугуїв)^[8].
• Храм на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість» (пл. Аграрна, 5, м. Чугуїв)^[9].
• Храм святих Царствених мучеників (вул. Піщана 1б, с.Клугино-Башкирівка, Чугуївський р-н).
• Всіхскорбященський храм (Осинівка).
• Різдво-Богородицький храм.
• Миколаївська каплиця (кам’яна, Поділ, траса Харків — Донбас).
• Миколаївська каплиця (дерев’яна, Зачугівка).

Житлово-комунальна сфера[ред. | ред. код]

Кількість вулиць — 211. Кількість будинків — 5118. Загальна площа житлового фонду міста — 8057,569 тис. м²;

Довжина:

• автомобільних доріг місцевого значення — 95,7 км;
• лінії електропередач — 189 км;
• водогінних мереж — 99,0 км;
• каналізаційних мереж — 39 км;
• газових мереж — 134 км.

Об’єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

1. Дошкільна освіта:

• • Чугуївський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 1^[10];
  • Чугуївський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3;
  • Чугуївський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 4;
  • Чугуївський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 8^[11];
  • Чугуївський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 12^[12];
  • Дошкільний підрозділ Чугуївського НВК № 6 (2 дошкільні групи)^[13];
  • Дошкільний підрозділ Чугуївського НВК № 8 на 100 дітей;
  • Дошкільний навчальний заклад «ВЕСЕЛОЧКА» при ВЧ А0501;

У 2013—2014 навчальному році в місті функціонують 6 дошкільних навчальних закладів та 1 дошкільний підрозділ у складі НВК № 6, в них виховується 1 195 дошкільнят від 2 до 6 (7) років^[14].

2. Загальна середня освіта включає 9 шкіл:^[15]

• • Чугуївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 імені І. Ю. Рєпіна^[16]
  • Чугуївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2^[17]
  • Чугуївська ЗОШ І ступеня № 3^[18]
  • Чугуївська ЗОШ І-ІІ ступенів № 4^[19]
  • Чугуївська гімназія № 5^[20]
  • Чугуївський навчально-виховний комплекс № 6 імені тричі Героя Радянського Союзу І. М. Кожедуба^[21]
  • Чугуївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 7
  • Чугуївська СШ І-ІІІ ступенів № 8 з поглибленим вивченням іноземних мов та ресурсною кімнатою для учнів з особливими потребами в рамках проекту з інклюзивної освіти^[13]
  • Клугино-Башкирівська ЗОШ І-ІІІ ступенів^[22]

3. Позашкільна освіта:

4. Профільні технічні училища:

• • Чугуївський професійний ліцей^[25]
  • Чугуївський професійний аграрний ліцей^[26]

Для любителів спорту у Чугуєві існує стадіон, що має 892 сидячих місця та бігові доріжки.

У Чугуївському районі міститься радіотелескоп УТР-2, один із найбільших у світі. Спостереження з нього допомогли створити атлас зворотного боку Місяця.

У Чугуївському районі знаходиться та здійснює мовлення «ТРК Слобожанка».

Докладніше: Категорія:Персоналії:Чугуїв

Пам’ятник Рєпіну в Чугуєві

Чугуїв — батьківщина художника Іллі Рєпіна (1844–1931). Увічнене місце, де народився майбутній автор картин «Запорожці пишуть листа турецькому султану», «Бурлаки на Волзі», «Садко», пейзажів рідного Дінця. Є картинна галерея, дім-музей І. Рєпіна. Є музей-заповідник, пам’ятник, Рєпінські місця.

5 серпня 1844 р. у Чугуєві народився великий художник І. Рєпін. У місті пройшли його дитячі і юнацькі роки, формувався характер і талант. 1969 р. — відкритий меморіальний музей І. Ю. Рєпіна;

Кажуть, що саме історія чугуївського повстання 1819 р., жорстоко придушеного владою, надихнула Миколу Гоголя на створення повісті «Тарас Бульба».

Чугуїв — батьківщина художника Івана Рашевського (1849—1921), композитора Андрія Рубцова (1849—1913), з історією міста пов’язане життя вченого-хірурга Єфрема Мухіна, письменників Олексія Євстаф’єва, Степана Александрова та його сина Володимира Александрова, поета Бориса Чичибабіна.

Чугуївське льотне училище закінчили тричі Герой СРСР Іван Кожедуб та 10 льотчиків-космонавтів, в тому числі Олексій Леонов.

• Церква Ікони Божої Матері

• Штаб військових поселень

• 

  Чугуївська авіабаза

Джерела та література[ред. | ред. код]

uk.wikipedia.org

ЧУГУННЫЙ — это… Что такое ЧУГУННЫЙ?

чугунный — отяжелевший, тягостный, тяжелый, глупый Словарь русских синонимов. чугунный прил., кол во синонимов: 8 • глупый (222) • …   Словарь синонимов

ЧУГУННЫЙ — ЧУГУННЫЙ, ая, ое. 1. см. чугун. 2. перен. Тяжелый (в 1 и 3 знач.), отяжелевший. Чугунная тяжесть. Чугунные шаги. Чугунная голова (отяжелевшая от усталости, боли). Чугунные тучи (низкие и тёмные). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… …   Толковый словарь Ожегова

чугунный — ЧУГУННЫЙ, ая, ое. Глупый, тупой. Ну ты, башка чугунная. Чугунные ребята собрались …   Словарь русского арго

Чугунный — прил. 1. соотн. с сущ. чугун I, связанный с ним 2. Свойственный чугуну [чугун I], характерный для него. 3. перен. Тяжелый и очень твёрдый. 4. Сделанный, отлитый из чугуна [чугун I]. 5. Имеющий цвет чугуна [чугун I]; чёрный с сизым отливом.… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

чугунный — чугунный, чугунная, чугунное, чугунные, чугунного, чугунной, чугунного, чугунных, чугунному, чугунной, чугунному, чугунным, чугунный, чугунную, чугунное, чугунные, чугунного, чугунную, чугунное, чугунных, чугунным, чугунной, чугунною, чугунным,… …   Формы слов

чугунный — прил., употр. сравн. часто 1. Чугунным называется изделие из чёрного, тяжёлого сплава железа с углеродом, которое отличается особой прочностью, устойчивостью к внешним воздействиям. Чугунная решётка, задвижка. | Чугунная ванна. | Чугунное ядро. 2 …   Толковый словарь Дмитриева

чугунный — чуг унный …   Русский орфографический словарь

чугунный — …   Орфографический словарь русского языка

чугунный — ая, ое. 1. к Чугун (1 зн.). Ч. лом. Ч ая решётка. Ч ая печь. Ч ые ворота. Ч ая пушка. Ч. котёл. Ч ая дорога (в старину: рельсовый путь, предназначенный для движения поездов; железная дорога). 2. Крайне тяжёлый, увесистый. Ботинки прямо ч ые! Ч.… …   Энциклопедический словарь

чугунный — ая, ое. см. тж. чугунно 1) к чугун 1) Чугу/нный лом. Ч ая решётка. Ч ая печь. Ч ые ворота. Ч ая пушка …   Словарь многих выражений

dic.academic.ru